«Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя»(Пс. 135:1), - такими словами псалмоспівець Давид закликає нас частіше дякувати Богові за всі Його милості та ласки, якими Він обдаровує нас у земному житті.
Нині закінчується ще один рік. Минають дні, роки, і чим довше ми живемо, тим ближче наша зустріч з Господом. Минув 2012-й рік, який, загалом, був важким, - з різними катаклізмами, бідами і нещастями, що прокотилися по всьому світі. Але, на щастя, для нас, жителів села Коршева і нашого Прикарпатського краю, цей рік був благодатним. Господь дарував нам добрий урожай земних плодів і оберігав від природних лих. Тож за це треба подякувати Богові.
Коли я закликаю всіх дякувати Богові, то, можливо, ті, для кого цей рік був важким - хто похоронив батька, матір, дружину чи чоловіка, кого спіткала інша втрата чи хвороба, - вважають, що за такі великі страждання, горе чи випробування не варто дякувати. Однак, повірте, і за це треба дякувати Богові! Він – Життя Податель, тож має право дарувати чи забирати життя. Тільки Він є Промислителем нашого життя і керує на всіх наших дорогах. І тому ми, як вдячні діти, повинні за все у своєму житті дякувати Господеві. Люди, які розуміють, що все, що їм дано в цьому житті – від Бога, дякують Йому за це. Вони цінують як Його ласки, так і без нарікань приймають випробування чи біду. Невдячними є ті, хто не усвідомлює своєї немічності, безсилля й недосконалості, не задумується над тим, що все в їхньому житті дано Богом, вважаючи, що всього домагаються самі.
Ось тому ми зібралися сьогодні в останній день року, щоб скласти подяку Богові за всі милості й щедроти, які ми сприймаємо часто як належне – природу, серед якої живемо, родючі ґрунти, дощі, здоров’я, мир, спокій у державі та родинах, кожен прожитий день – усе, що Він дав кожному зокрема та всім разом.
Нам треба подякувати також і за парафіяльне життя нашої церкви, бо рік цей з благословення Божого був спокійним. Нас не викликали до суду, як попередніми роками, тож ми могли зосередитись на молитвах, богослужіннях і богоугодних справах; нас не переслідували за віру і ми могли щонеділі чи навіть щодня відвідувати цей храм, завжди відкритий для потребуючих та бажаючих. Яка це велика милість Божа, що нас не переслідували, не тягали на суди за Ім’я Христове! Бог посприяв, щоб ми молилися, прославляли Його, відвідували храм, жили воцерковненим життям і не боялися цього. Тож вкотре, я повторюю, треба дякувати Богові, що дозволив нам утверджувати нашу віру в спокої, коли на нас не нападали, не відбирали нічого, а, головне, за можливості просити у Нього, славити Його і дякувати Йому. І надалі нам треба просити в Ісуса Христа миру для наших сердець і душ, щоб наша громада могла молитися та проводити благочестиве життя. Адже саме цього вимагає і прагне кожна християнська душа.
Сьогодні, згадуючи прожитий рік, хай кожен задумається, що він зробив доброго, а що злого, та поспішить, бо залишилось лише кілька годин, щоб встигнути зробити комусь добро чи перепросити за зло, щоб не постати перед Богом осоромленим. Тож нагадаю вам слова Апокаліпсису про те, що настане такий час, коли живі заздритимуть мертвим: «З того часу блаженні всі, що помирають у Господі і постануть перед Богом їхні діла, які оправдуватимуть їх» (Ап. 14:13). Тобто щасливими будуть душі померлих людей, за яких ще молитимуться живі, а їхні добрі справи свідчитимуть про них перед Богом. Бо коли людина помирає, то єдине, що супроводжує її по митарствах аж до Престолу Божого, є її добрі вчинки.
Тому я бажаю вам, щоб наступний рік, котрий ми зустрічатимемо сьогодні спільною молитвою, був, за нашими проханнями, щедрий на добрі справи на славу Божу і на благо святої Православної Церкви. Дякуймо Богові за можливості та за всі милості й щедроти, які Він дарував нам у цьому році. Дякуймо Йому за все!
Я вдячний Богові і вам, брати і сестри у Христі, що ви сьогодні прийшли до храму, щоб разом подякувати Богові. Адже чим більше нас, тим потужнішою є молитва, чим більше тих, за кого ми молимося, тим приємнішою і угодною є наша молитва Богові. Хай же сьогоднішня наша подяка буде приємною в очах Божих, як приємний запах фіміаму, що возноситься перед Престолом Божим.
Молімо Господа, щоб на весь наступний рік обдаровував нас всіх Своїми милостями і щедротами, щоб ми могли провадити й надалі життя з Богом! Хай Господь по усі дні життя дарує усім найперше здоров’я, бо це найбільший дар, та зсилає щедрі милості Свої на многії і благії літа. Амінь.
Нині закінчується ще один рік. Минають дні, роки, і чим довше ми живемо, тим ближче наша зустріч з Господом. Минув 2012-й рік, який, загалом, був важким, - з різними катаклізмами, бідами і нещастями, що прокотилися по всьому світі. Але, на щастя, для нас, жителів села Коршева і нашого Прикарпатського краю, цей рік був благодатним. Господь дарував нам добрий урожай земних плодів і оберігав від природних лих. Тож за це треба подякувати Богові.
Коли я закликаю всіх дякувати Богові, то, можливо, ті, для кого цей рік був важким - хто похоронив батька, матір, дружину чи чоловіка, кого спіткала інша втрата чи хвороба, - вважають, що за такі великі страждання, горе чи випробування не варто дякувати. Однак, повірте, і за це треба дякувати Богові! Він – Життя Податель, тож має право дарувати чи забирати життя. Тільки Він є Промислителем нашого життя і керує на всіх наших дорогах. І тому ми, як вдячні діти, повинні за все у своєму житті дякувати Господеві. Люди, які розуміють, що все, що їм дано в цьому житті – від Бога, дякують Йому за це. Вони цінують як Його ласки, так і без нарікань приймають випробування чи біду. Невдячними є ті, хто не усвідомлює своєї немічності, безсилля й недосконалості, не задумується над тим, що все в їхньому житті дано Богом, вважаючи, що всього домагаються самі.
Ось тому ми зібралися сьогодні в останній день року, щоб скласти подяку Богові за всі милості й щедроти, які ми сприймаємо часто як належне – природу, серед якої живемо, родючі ґрунти, дощі, здоров’я, мир, спокій у державі та родинах, кожен прожитий день – усе, що Він дав кожному зокрема та всім разом.
Нам треба подякувати також і за парафіяльне життя нашої церкви, бо рік цей з благословення Божого був спокійним. Нас не викликали до суду, як попередніми роками, тож ми могли зосередитись на молитвах, богослужіннях і богоугодних справах; нас не переслідували за віру і ми могли щонеділі чи навіть щодня відвідувати цей храм, завжди відкритий для потребуючих та бажаючих. Яка це велика милість Божа, що нас не переслідували, не тягали на суди за Ім’я Христове! Бог посприяв, щоб ми молилися, прославляли Його, відвідували храм, жили воцерковненим життям і не боялися цього. Тож вкотре, я повторюю, треба дякувати Богові, що дозволив нам утверджувати нашу віру в спокої, коли на нас не нападали, не відбирали нічого, а, головне, за можливості просити у Нього, славити Його і дякувати Йому. І надалі нам треба просити в Ісуса Христа миру для наших сердець і душ, щоб наша громада могла молитися та проводити благочестиве життя. Адже саме цього вимагає і прагне кожна християнська душа.
Сьогодні, згадуючи прожитий рік, хай кожен задумається, що він зробив доброго, а що злого, та поспішить, бо залишилось лише кілька годин, щоб встигнути зробити комусь добро чи перепросити за зло, щоб не постати перед Богом осоромленим. Тож нагадаю вам слова Апокаліпсису про те, що настане такий час, коли живі заздритимуть мертвим: «З того часу блаженні всі, що помирають у Господі і постануть перед Богом їхні діла, які оправдуватимуть їх» (Ап. 14:13). Тобто щасливими будуть душі померлих людей, за яких ще молитимуться живі, а їхні добрі справи свідчитимуть про них перед Богом. Бо коли людина помирає, то єдине, що супроводжує її по митарствах аж до Престолу Божого, є її добрі вчинки.
Тому я бажаю вам, щоб наступний рік, котрий ми зустрічатимемо сьогодні спільною молитвою, був, за нашими проханнями, щедрий на добрі справи на славу Божу і на благо святої Православної Церкви. Дякуймо Богові за можливості та за всі милості й щедроти, які Він дарував нам у цьому році. Дякуймо Йому за все!
Я вдячний Богові і вам, брати і сестри у Христі, що ви сьогодні прийшли до храму, щоб разом подякувати Богові. Адже чим більше нас, тим потужнішою є молитва, чим більше тих, за кого ми молимося, тим приємнішою і угодною є наша молитва Богові. Хай же сьогоднішня наша подяка буде приємною в очах Божих, як приємний запах фіміаму, що возноситься перед Престолом Божим.
Молімо Господа, щоб на весь наступний рік обдаровував нас всіх Своїми милостями і щедротами, щоб ми могли провадити й надалі життя з Богом! Хай Господь по усі дні життя дарує усім найперше здоров’я, бо це найбільший дар, та зсилає щедрі милості Свої на многії і благії літа. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар