Воскресіння Христове

Христос воскрес!

Немає більшого дару на землі як здоров'я і більшої радості як радість духовна – читаємо у Святому Писанні. Ще старозавітний Еклезіаст навчав про те, наскільки важливою є радість сердечна, духовна.
Дорогі у Христі, ізраїльський народ ні розумом, ні серцем не міг повною мірою відчувати духовну радість тому, що на ньому була печать первородного гріха. Люди постійно роздумували про те, що як у них з'явиться сивина, то невдовзі прийде кінець життя, після старості настане смерть, а потім – пекло, шеол, забуття… Сум, скорбота і печаль огортали людей, котрі не в силі були щось змінити. Обітниця, дана Богом першим людям Адамові та Єві, про те, що сім'я жони зітре голову змія і прийде відкупитель Ізраїлю, Котрий спасе всі народи, не збувалась. Єва назвала першого сина Каїном, що в перекладі означає «набула я сина від Бога», сподіваючись, що це обіцяний месія, який виправить гріхи своїх батьків. Але минали тисячоліття, народ очікував, жив з відчуттям провини перед Богом, сумував і надіявся.
Нарешті настав час. Месія прийшов, почав проповідувати серед народу, але євреї продовжували чекати, не розуміючи, Кого вони мають щастя бачити і слухати, та мріючи про політичного лідера, котрий визволить Ізраїль від римського поневолення. Блиск земної слави засліпив навіть деяких апостолів, які просили: «Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один» (Мк. 10:37).
Чому, дорогі у Христі, старозавітна Церква, первосвященики, знаючи пророцтва, не прийняли Ісуса Христа, не повірили в Нього, не слухали Його повчань, а розіп’яли? Тому що не мали досконалої любові, духовного розуму, зворушених сердець, смирення і бажання духовного вдосконалення. В тому, що Він – Месія, про прихід Якого передбачали старозавітні пророки, вони переконалися лише після Його смерті на Хресті, коли Він встав з гробу, воскрес і Своїм воскресінням підніс людську природу, зіпсовану гріхом перших людей. Священик на кожній Божественній Літургії промовляє: «Во гробі тілом, а в пеклі з душею, як Бог, з розбійником в раю і на престолі Ти був, Христе, со Отцем і Духом, все ісполняючи неописанний».
Господь терпів муки і помер як людина, але воскрес як Бог. Коли Ісус Христос помер, пекло засмутилося, тому що полонило лише тіло Богочоловіка, але не Його душу. Спаситель світу, зійшовши у пекло, визволив старозавітних праведників, які до того часу мусили там перебувати, і, воскреснувши із мертвих, дарував життя тим, хто перебував в стані духовної смерті.
Дорогі у Христі брати і сестри, сьогодні, у день святого Христового Воскресіння, відчуймо, що це свято над святами, торжество над торжествами, це - воскресіння нашої душі, підняття її з гробу гріхів, бо в часі Великого посту ми зцілили страстями Христа свої пристрасті, позбулися гріхів і вибрали дорогу праведності. Цього хоче від нас Господь, заради цього Він приніс Себе в жертву. Сьогодні - свято духовного піднесення, тож, як говорить святитель Іоан Золотоустий «чи постила людина, чи не постила, чи прийшла вона з першими, чи прийшла з останніми, хай всі радіють і торжествують, бо Христос воскрес!»
Вітаю вас, дорогі у Христі, з цим величним святом і бажаю, щоб кожна християнська душа ще на землі воскресла для нового життя - життя у Христі і з Христом. Бо час Великого посту був даний нам для переміни, і кожен, хто пройшов достойно його дорогою, зможе радісно зустріти Христове Воскресіння, відчути у серці й душі сонце духовної радості, відродження у Христі Ісусі. Хай ця пасхальна радість, яку Господь щедро вділяє у дні Свого Воскресіння, дарує нам на землі Богом благословенне життя, а після нього – вічне щастя з Господом. Амінь.

Воскресіння Христове

Христос воскрес!

Щиро вітаю вас, дорогі у Христі брати і сестри, зі святом над святами, торжеством над торжествами – світлим Христовим Воскресінням! Господь сподобив нас пройти дорогою 40-деннного посту та увійти у радість Христову подібно до того, як старозавітний ізраїльський народ, вийшовши з єгипетської неволі, йшов пустелею довгі 40 років, допоки не дістався до землі Обітованної. Слово «пасха» з єврейської означає «перехід». Господь послав на єгипетську землю вісім кар, щоб змусити жорстокого фараона добровільно відпустити ізраїльтян. Але серце фараона було настільки закам'янілим, що жодна кара Бога не могла змінити його, і лише після останньої кари він не лише відпустив, а прогнав ізраїльтян, дозволивши їм: «Ідіть і служіть Господеві, як ви казали» (Вих. 12:31). Цією карою було смерть первістків в усіх домах, не окроплених кров’ю жертовних ягнят. Господь навчив Мойсея, щоб євреї зарізали ягнят і їхньою кров’ю окропили двері осель, а в тих оселях, де цього не зробить, загине перша дитина. І сталося так по всій єгипетській землі, яку наповнив великий плач. Тільки в домах, помічених кров'ю жертовного ягняти, не було смертей. Такою великою ціною крові ізраїльтяни були викуплені з рабства. Але до волі було ще далеко – 40 років. Цей час їхнього переходу до вільного життя символізує 40-денний Великий піст. У його часі ми йшли дорогою визволення від гріха - б’ючи поклони і каючись, падаючи і піднімаючись, згадуючи свої скорботи й тамуючи біль, незважаючи на голод і спрагу - до землі обітованої, якою є для нас світле Христове Воскресіння.
Тож радіймо, що Бог не знищив нас. Адже Агнцем, Кров’ю Якого ми врятовані, якою окроплені наші домівки й омиті наші тіла від гріхів, є Господь наш Ісус Христос. Цією жертвою Він відкрив двері з неволі і вивів нас на дорогу вічного життя, пройшовши яку, ми відчуваємо неземну радість, бо Христос воскрес і Своєю смертю переміг смерть, а Своїм Воскресінням навернув нас від гріховності до щасливої вічності.
Вітаю всіх парафіян з цим святом! Усіх, бо на Утрені в огласительному слові Іоана Золотоустого сказано, що незалежно від того, постив чи не постив хто, в якій годині прийшов, всі відчують радість воскреслого Господа. Я складаю велику подяку тим, хто йшов дорогою посту, не зійшов з Хресної дороги нашого Господа, а ступаючи нею, роздумував, для чого він це робить і постановив собі: «Я хочу відчути, що пережив Господь, йдучи на Голгофу, відчути спрагу, яка Його мучила, біль, який Він терпів, однак лише найменшу дещицю, бо всього не витримаю. А відчувши це, вже не зможу грішити, поповнюючи Його страждання». І лише хто збагнув це своїм розумом, перетерпів своїм серцем біль тіла, той сьогодні відчує радість Воскресіння. Тож хай Господь, що воскрес, обдарує всіх присутніх у храмі Своєю ласкою і благодаттю, розумінням, що новозавітна Пасха – це Христос, Агнець Божий, Який взяв на Себе у вигляді Хреста гріхи всього світу та змив їх Своєю Кров'ю. Він кличе нас, омитих і безгрішних, до Свого Небесного Царства Божого й хоче, щоб ми, Його діти, перебували там разом з Ним у вічному блаженному житті. Хай милість воскреслого Господа Ісуса Христа буде завжди з вами! Амінь.