«І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись» (Лк. 24:51)
Завершується місія земного служіння Богочоловіка, дорога Його служіння від Вифлеємської печери до Єлеонської гори. Господь звершив справу відкуплення людства від темряви вічної смерті. Упродовж 40 днів після Воскресіння Ісус Христос являвся Своїм учням, утверджував їх у вірі, розповідав про Царство Боже й про те, що вони повинні сповнитись силою Духа Святого, Який зійде на них від Бога-Отця. «І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти» (Лк. 24:49).
В Євангеліях від Марка і Луки є лише короткі відомості про цю велике подію, якою завершується земне життя Ісуса Христа. Значно більше про Вознесіння йдеться в книзі Дії святих апостолів.
На Єлеонській горі Господь востаннє настановляв апостолів: «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Промовивши ці слова, Він угору возноситись став, і хмара закрила Його, а вони (апостоли) ще довго вдивлялися в небо. І коли вони пильно вдивлялися, то два ангели в блискучій одежі з’явилися їм і сказали: «Галилейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як пішов Він на небо» (Дії 1:11).
Сьогоднішнє свято, дорогі у Христі брати і сестри, відкриває перед нами образ нашого воскресіння і вознесіння від землі до неба. Святий Іоан Золотоустий говорить: «Сьогодні людський рід повністю примирений з Богом. Давно зникли боротьба і ворожнеча. Ми, що були недостойні жити на землі, сьогодні стаємо наслідниками Небесного Царства. Ми, що не вартуємо й земного, і унаслідуємо престол Царя і Господа». З цієї миті кожен християнин, який гідно проживе земне життя з Богом, отримає частку вічного.
Приклад із життя (притча). Один чоловік міг годинами лежати й дивитися телевізор. Він дивився все підряд, а найбільше - футбольні матчі. У голові цього чоловіка був вінегрет подій і передач, він постійно уявляв собі, що десь мандрує і все знає. На 68-му році життя чоловік помер, і коли постав перед Богом, то почув грізний засуд: «Ти змарнував усі Мої скарби, які Я тобі дав, ти жодного дня не прожив, як слід». Чоловік перелякався і почав благати: «Господи, поверни мене до життя, дай мені ще трохи часу, я виправлюсь, покаюся і все надолужу!» Бог відповів: «Даю тобі три роки!»
Чоловік, повернувшись до життя, став ревним християнином. Він виніс з хати телевізор, почав багато молитися, читати Святе Письмо, щонеділі приступати до Святої Сповіді і Святого Причастя. А наприкінці кожного тижня він, схиливши коліна, запитував у молитві: «Господи, скажи мені, я хоч трохи надолужив?», але відповіді не отримував. Роки минули, наблизився час його смерті. Але якраз того дня прибігла сусідка і стала просити: «Іване, ти такий побожний, піди помолися над моїм чоловіком, бо йому дуже погано, боюся, що може померти, а я не знаю, що робити!» Чоловік пішов до сусідів і побачив таку картину. В кімнаті на ліжку помирав чоловік, а поряд був включений на повний голос телевізор, по якому транслювали якраз футбольний матч. Іван почав молитися над помираючим, але ніяк не міг увійти у молитовний стан через телевізор. Він спрямував усю свою увагу на молитву за чоловіка, зосередив всі сили - і перестав чути шум телевізора. Зате почув голос: «Іване, ти надолужив!» і за мить його душу вже супроводжували ангели до Господа Бога.
Кожен із нас, дорогі у Христі, колись постане перед Богом: коли наша земна мандрівка закінчиться, душа, вознесена ангелами на небеса, дасть звіт за життя. Тож хай сьогоднішнє свято Вознесіння Христового спонукає нас до думки про вічне життя. Піднесімо свій погляд до Неба і повсякчас робімо добро, щоб отримати нагороду від Бога і не бути Ним осудженими. Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар